отворѧтисѧ

отворѧтисѧ
ОТВОРѦ|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Открываться. Образн.:

си(х) ради приходить гнѣвъ б҃ии. затварѧѥтсѧ злѣ н҃бо ˫ако при ильи. и ѡтворѧѥтсѧ на мч҃нье. ГБ к. XIV, 117в.

Ср. отварѧтисѧ.

Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "отворѧтисѧ" в других словарях:

  • отварѧтисѧ — ОТВАРѦ|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Отворяться, открываться: въ •г҃• бо ча(с). ѿварѧють(с) врата нб(с)на˫а дароносивыимъ анг҃ломъ. ЗЦ XIV/XV, 41а. Ср. отворѧтисѧ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Гірнича справа — горное дело mining Bergbau галузь науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр або на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки з метою використання в господарстві. При видобуванні твердих корисних… …   Гірничий енциклопедичний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»